Три місяці був на Крайному Півночі на заробітках. Скучив по дружині і 6-річній дочці. Приїхав в своє селище, сиджу, рідні поряд, стіл накритий, горілка, оселедчик, благодать.
Раптом дзвінок в двері. Дочка біжить питати - "хто там? ". Повертається щаслива - "Мама, там до тебе дядько Саша приїхав!".
Дружина зривається - "Ну нарешті!".
Я злегка напружуюся . Питаю: "Дочечка, а хто це такий - дядько Саша, я його знаю? "
Дочка так радісно відповідає: "Мама з ним недавно познайомилася, він добрий такий, він завжди по суботах до нас приїжджає"
Я починаю нервувати.
Дочка додає: "Мама навіть тітці Зіні сказала, що у Дядька-Саші САМІ ВЕЛИКІ ЯЙЦЯ в селищі"
Я блідну, схоплююся, беру бейсбольну біту, уриваюся в передпокій. Там стоїть соромливий беззубий дідусь, в руках решітка яєць, дружина дивиться на мене в жаху. Я упускаю біту, і сповзаю від сміху на підлогу