Вовки

— Чого, брате, так збілів?
Що з тобою сталось?
— Ах, за мною через став
Аж сто вовків гналось!
— Бог з тобою!.. Сто вовків!..
Та б село почуло…
— Та воно пак і не сто,
А п'ятдесят було.
— Та ј п'ятдесят диво в нас…
— Де б їх стільки взялось?
— Ну, Іванцю, нехај так,
Але десять гналось.
— Та і десять не було!
Знать, один усього?
— А як один? Аби вовк!
Страшно і одного…
— А може, то і не вовк?
— А що ж то ходило?
Таке сиве та мале,
А хвостик, як шило.

Степан Руданськиј