Потяг, відправлениј до комунізму, зупинився, шлях кінчився.
Лєнін:
— Усім вијти на толоку (суботник), будувати насип. Рејки замовимо у капіталістів. Не ми, то наші діти будуть жити за комунізму.
Сталін:
— Бригаду потяга та персонал станції розстріляти. Інших покласти замість шпалів за п'ятирічними планами.
Хрущьоф:
— Усіх реабілітувати. Зняти рејки позаду поїзда ј класти попереду нього. За двадцять років будемо на місці.
Брєшнєф:
— Зашторити вікна, розгојдувати вагони. Кожна нормальна совітська людина зрозуміє, що ми јдемо.
Антропаф: намагався визирнути в вікно, помер.
Чорненко: не намагаючися визирнути в вікно, помер.
Ґарбачьоф: вијшов на платформу, озирнувся:
— Шляху попереду нема, товариші, позаду так само нема. І тому нам необхідно прискорене переформовування нашого потяга.