ОДА ПИВУ !

Нема на світі більше дива, —
Це знають тільки лиш знавці —
Аніж великий кухоль пива,
Холодний кухоль у руці.
А пиво те, немов олива,
В нім сонце залишило слід,
Як воно піниться грайливо
І розпаляє апетит!
Яка нечувана щедрота,
Який небачений екстаз,
Ось ти несеш його до рота,
Хвилюючись, як в перший раз.
І божевільними вустами
Як у обіймах диво-сну,
Ти цідиш, цідиш до нестями
Цю благодатну рідину.
А потім – швидко і відразу,
Коли несила вже терпіть,
Ти добіжиш до унітазу –
О-о-о, що за неповторна мить!
Струмок заб'ється і заграє...
Це рай, панове, це Єдем!
Душа полегшено зітхає
Під спорожнілим міхурем