От йде раз вуйко по шпалах залізниці, трубить в трембіту собі, і нечує, як позаду нього поїзд чимчикує. А поїзд з-за крутої карпатської гори вискочив і давай трубіти:
-Ту-ту...ту-ту...
А хлоп i собі:- Ту-ту та ту-ту на трембіті. Напевно думав,же хтось му підіграє. А поїзд як го вперіщить ззаду межи плечі...Поламав хлопа і трембіту начисто... аж до шпиталю потрапив вуйко. Приходить за якийсь час зі шпиталю додому... Сівси, поставив чайник, щоб гербатку приготувати, та й чекає, коли та вода закипить. A як вода закипіла, то чайник почав тихесенько так собі посвистувати:-Ф"ю -ф"ю та ф"ю-ф"ю...
Хлоп як сі зірвав, як вхопив той кусень поламаної трембіти, та як вперіщить нею той чайник. І каже:
-Холєра ясна, шляк би то трафив, та то треба ... та то треба такe позабивати, заки й ще малe.