Ця пилососних фірма нагадувала мені релігійну секту: навіть кидаючи трубку, я місяцями не міг від них відсахатися. Нарешті дівчина розплакалася, що її звільнять, якщо вона не покаже мені свій нещасний пилосос. Я не витримав і здався. Прийшли двоє: та сама дівчина і її начальник, молодий імпозантний хлопець. Може, це гіпноз який, але я спочатку реально був повний рішучості виставити їх через десять хвилин, а вигнав тільки через 4 години. Весь цей час дівчина займалася цією Камасутрою зі своїм величезним пилососом і його численними насадками, і при цьому безперервно щебетала. До сих пір не можу позбутися відчуття, що я повинен присвятити все своє життя випилесосуванню мільярдів найдрібніших монстриків, які копошться виявляється в моїх килимах і одязі. Хлопець, ні чорта не допомагаючи дівчині, записував у блокнотик кожен її чих. Ну як тут її витурити?
Наостанок хлопець попросив мене дати контактик, кому ще можна запропонувати їх унікальну продукцію. Натякнув, що якщо дам, то перестануть мене турбувати. Я, не замислюючись, дав їм телефон свого найлютішого службового ворога. Хлопець порився в блокнотику і сказав - цей не піде, давайте ще. "Як це не піде?" - Обурився я - "він добре заробляє, як раз для вашого пилососа за п'ять тисяч баксів. Я вам кого попало не підсовую!" Відповідь була приголомшливо проста і логічна:

"Розумієте, саме він і дав нам ваш телефон ..."