Ох вже ці анекдоти про військових (а особливо про прапорщиків).....

Вирішив нам якось викладач з обліку загадати питання з реального військового життя - перевірити нашу кмітливість .
Так от, кожному матросу покладено вафельний х / б рушник. Найчастіше видають не готові штучні рушники, а нарізані з рулону. І роблять їх ясна річ прямо в частині - відрізається метр тканини, підрубується 1 см по краях (тобто на кінцях рушник загинається і підшивається)....
І от одного разу в одну частину прибуває з перевіркою політпрацівник. Йде в казарму, бере перший-ліпший такий рушник (стираний-перестираний і, ясний пень, дуже сівший) і вимірює лінієчкою. Звичайно ж, там не 98 см, після чого слідують крики і мати: "Хлопців обкрадаєш, рушниковий матеріал крадеш!"
Ось і питання: як політпрацівникові, який текстильне матеріалознавство не вивчав, про відсоток усадки не знає, довести, що ти не злодій і причому швидко?

У нас з 33 чоловік ніхто не здогадався....
Герой цієї історії зробив так: взяв новенький рушник, порахував на ньому клітинки, потім узяв зі "зниклими" сантиметрами і теж клітинки порахував ...