Міф № 1. Холодне пиво смачніше.
Чим нижча температура, тим складніше відчути смак і аромат. Переохолоджене пиво просто несмачне. Холодним пивом можна втамувати спрагу, це тонізуючий напій, але безглуздо його пити з метою відчути смак. Оптимальна температура для гарного сприйняття смаку пива – 12 – 14 градусів за Цельсієм. При такій температурі найбільш повно розкривається букет.

Міф № 2. Не можна класти тепле пиво в морозильну камеру, тому що через різкий перепад температур зміниться його смак.
Немає жодних підтверджень цієї думки. Однак, роблячи так, можна випадково переморозити пиво, і тоді смакові характеристики будуть змінені.

Міф № 3. Справжнє свіже пиво можна зберігати тільки 3 дні.
У всій історії пивоваріння пивовар завжди прагнув до того, щоб пиво зберігалося якомога довше: безглуздо варити пиво у великих кількостях якщо воно скисає за 2-3 дні.
Під «живим» мається на увазі непастеризоване пиво, його випускають усі пивоварні компанії, і зберігається воно набагато довше, ніж 2-3 дні. Тривалий же термін зберігання на сучасному пивному виробництві обумовлений такими факторами: санітарією й стерильністю виробництва, використанням якісного хмелю (гіркі альфа-кислоти хмелю надають антисептичну дію на пиво).

Міф № 4. Кількість хмелю в пиві впливає на кількість алкоголю.
Хоча в українській мові «хмільне» означає «п’янке», насправді хміль не має відношення до алкоголю. Хміль – це рослина, яка містить альфа-кислоти, що допомагають зберегти пиво на довгий термін. Також хміль виступає в якості пивного ароматизатора. За останні кілька століть було виведено безліч ароматичних сортів хмелю, які істотно збагачують смакову палітру пива.

Міф № 5. Хміль містить жіночі гормони.
Хміль містить фітоестрогени. Але не тільки хміль. Редиска, петрушка, соя також містять фітоестрогени, крім цього, фітоестрогени присутні в м’ясі травоїдних тварин. Однак фітоестрогени рослин і людські гормони – це абсолютно різні речі. Це зовсім не означає, що вони можуть якимось чином вплинути на людину.

Міф № 6. Пиво сприяє ожирінню.
Пиво – це некалорійний продукт. У пиві не міститься цукру, тому в ньому набагато менше калорій, ніж у вині або в лимонаді. Але пиво, як і будь-який алкоголь, збуджує апетит, тому якщо закушувати його калорійною їжею, наприклад солоними горішками або чипсами, небезпека ожиріння зростає. Якщо ж супроводжувати пиво невеликою кількістю корисної закуски, наприклад рибою, проблем із вагою не виникне.

Міф № 7. У міцне пиво додають спирт.
Пивом називається продукт, отриманий за допомогою природного бродіння. У процесі варіння крохмаль розщеплюється на прості цукри, які потім перетворюються на вуглекислий газ, спирт і безліч ароматичних речовин у процесі життєдіяльності дріжджів. Чим більше в солоді крохмалю й чим довше бродить пиво, тим міцнішим воно буде.
Міцність пива, отриманого бродінням на звичайних дріжджах, має межу. Для того щоб зварити так звані екстремальні сорти пива, у яких вміст алкоголю перевищує 12,5 – 20%, потрібні спеціальні культивовані дріжджі: дріжджі, стійкі до алкоголю. Такі дріжджі коштують дуже дорого, тому пиво екстремальних сортів – задоволення не з дешевих.
Однак і тут є межа: неможливо зварити пиво, що містить більше 55 – 56% алкоголю, тому що для цього пиво повинне було б мати щільність 120%.
Тут же слід звернути увагу, що ель і лагер – це поділ пива не за міцністю, а за способом зброджування: за типом дріжджів, які були використані для приготування пива.

Міф № 8. Темне пиво міцніше за світле.
Усе навпаки. Різниця між темним і світлим пивом не в кількості алкоголю, а в тому, що для приготування темного пива використовується темніший, більш сильно обсмажений солод. Якщо порівняти світле й темне пиво, що має одну й ту ж щільність, то в темному пиві алкоголю буде менше, ніж у світлому.

Міф № 9. За законом «Про чистоту пива» справжнє пиво може бути зварене тільки із солоду, хмелю та води.
Закон «Про чистоту пива» був написаний у 1516 році. У той час у Європі був сильний голод, населення вимирало, а панство варило пиво з дорогої пшениці. Щоб боротися із цим марнотратством, правлячий герцог Баварський видав указ, у якому говорилося, що пиво слід варити з води, ячменю та солоду й не займатись марнотратством.
Цей закон має економічний, а не гастрономічний ухил, і його не слід розцінювати як припис сучасним пивоварам.
Світ пивоваріння не обмежується цією простою формулою. Наприклад, одна з головних пивоварних країн – Бельгія – виробляє величезну кількість видів пива, і жодне з них не відповідає закону «Про чистоту пива».

Міф № 10. Розливне пиво набагато смачніше за пляшкове й пиво в банці.
Пивоварні компанії не виробляють окремого пива для барів, це економічно недоцільно. Річ у тому, що в барі кег (бочка) з пивом стоїть під барною стійкою, а башта (з кранами) – над нею. Під барною стійкою, крім охолоджувача й кега, стоіть балон із вуглекислотою (для «Гіннесса» використовують суміш вуглекислоти та азоту). Коли відкривається кран, вуглекислота потрапляє в кег і видавлює з нього пиво, додатково його карбонізуючи, від чого з’являється гарна пінна шапка й пиво здається свіжим. Якщо розливне пиво й відрізняється від пляшкового, то ця відмінність з’являється тільки в процесі наливання. А взагалі пляшкове й розливне пиво одного й того ж сорту – це одне й те ж пиво, налите з однієї й тієї ж бочки.
Якщо якість використовуваного газу невисока або газовий балон погано миють, то налите в келих пиво буде зіпсованим і несмачним.