Мужик прокидається з про-хре-ненного похмілля - голова, як свинцем налита, руки-ноги як чужі, не піднімаються. Ну, він сяк-тяк повернувся на бік і жалібно так, з надривом стогне:
- "Ша-арік ... Ша-а-арік ..."
Підбігає пес, скиглить, лиже руку. Мужик на нього як дихне і говорить з останніх сил:
- "ШУКАЙ!" …