Якось Вовочка запитує маму:
- Мам, а як я на світ з’явився?
- Ну, синку, взяли ми з татом склянку. Він плюнув, я плюнула, поставили на віконце, а на ранок ти з’явився.
На наступний день в школі:
- Тань, плюнь у склянку.
- Та ти що, Вовочка?
- Ну плюнь.
- Тьху.
Вовочка теж плюнув і поставив склянку на вікно у своїй кімнаті.
Вночі в стакан впав тарган. Вранці Вовочка зі склянкою підходить до матері:
- Мам, роздави онука – на сина рука не піднімається.