Помираючиј чоловік — своїј жінці:
— Люба! Перш ніж померти, я повинен тобі де в чому зізнатися!
— Ні, милиј, нічого не говори, заспокојся.
— Я повинен покаятися…
— Тобі ні в чому не потрібно каятися. Спи…
— Ні, я маю померти з чистим сумлінням! Я спав з твоєю сестрою, твоєю кращою подругою, її подругою і твоєю матір’ю!
— Я знаю, коханиј. Тому я тебе і отруїла.