Турист лізе на гору – без спорядження. Подолав п’ятитисячку, підтягується на останній кручі і бачить плато, на якому росте зелена травичка, овечки пасуться, і дідо стоїть.
Турист думає: “Зараз троха повишу, відпочину, потім останній ривок і залізу на плато”. Тут до нього підходить той дідо і каже:
- Ти шо, з самого низу ліз сюди?
- Угу, – каже турист.
- Втомився, певно? – питає дідо.
- Та не питай! – валить хлопові піна з рота.
- Ну тепер можеш руки відпустити. – без жодної іронії промовляє дідо.
- ?!?!? Ти шо дурний! Та мене ж там не позбирають!
- Та ти не сци. Я мольфар, чарівник себто. Маю велику силу і тебе втримаю.
- А не пішов би ти діду……..вівці пасти!..
Хвилин п’ять ще втирали один одному дідо і турист. Потім турист все-таки погоджується (висіти вже не годен).
Тут мольфар витягує руки допереду, закриває вочи і шось собі буркотит під ніс.
А потім як зарипить на всьо плато:
- А ну відпускай руки!
Турист відпускає руки і, зрозуміло, фігарить вниз. Дідо довго дивився йому вслід, потім виронив спроквола:
- Видно паскудний я чарівник!