Севастополь. Першокласник приходить зі школи після першого дня, збирає усю родину на кухні і каже:
- Мамо, тату, сьогодні в школі я дізнався, що живу в країні Україна і що я українець. І відтепер я розмовлятиму українською мовою.
Родина переглянулася між собою недобрими поглядами. Батько каже:
- Значіт, украінєц, синок... Ну-ну... Раньше ти бил русскім і я возіл тєбя в школу на машинє. А тєпєрь будєш єздіть на автобусє - как украінци!
Мама каже:
- Раньше дядя із россіі прісилал тєбє ікру на бутерброд, а тєпєрь будєшь єсть хлєб с маслом - как украінци!
Дідусь каже:
- Раньше я давал тєбє 5 долларов, а тєпєрь буду давать 5 грівен - как украінцу!
Насупився хлопчина, пішов у свою кімнату. Через 20 хвилин заходить мама і питає з іронією:
- Ну што, синок, харашо бить украіцем?
Хлопчина так серйозно на неї подивився і відповідає:
- Знаєш, мамо, я годину, як українець, але як же я вас клятих москалів уже ненавиджу.