"...Дорослі дуже люблять цифри. Коли розповідаєш їм про те, що у тебе з'явився новий друг, вони ніколи не запитають про найголовніше. Ніколи вони не скажуть: "Який в нього голос? У що він любить грати? Чи ловить метеликів?"

Вони запитують: "Скільки йому років? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки заробляє його батько?"
І після цього вважають, що пізнали людину.

Коли кажеш дорослим: "Я бачив чудовий будинок із рожевої цегли, у вікнах будинку квіти, а на даху голуби", – вони ніяк не можуть уявити собі цей будинок.
Їм треба сказати: "Я бачив будинок за сто тисяч франків", – і тоді вони вигукують: “Яка краса!"