Історія сільська, з мого далекого дитинства. Російська тут відверто не проходить...
Словом, влітку батьки залишили нас із двоюрідними на бабусю. А що вона була людина проста, та ще й до того працювала, ми достатньо часто, незважаючи на вік - 6,4 і 3 роки - залишалися самі на себе і з найпростішими господарськими завданнями. Наприклад, козу бабину водою напувати. А коза мала ще той характер. І рогами буцала - найкращі форфарди відпочивають...
Одного чудового дня вона відв’язалася. І ми мали її зловити і знову ув’язнити. Страшно... Намотуємо ми кола в безпосередній близькості до страшного...