Приколи

1942 г. Зима, Украина. Бабка сидит одна в хатке. Вдруг громкий
стук в дверь. Бабка:
- Господи!!! Хто тама?
- Открывай, партизаны...
- А скiльки ж вас?
- ЦВАЙНЦИХ!!!

Солдаты:
- Мамаша, пусти переночевать!
- Не пущу: вы мне внучку испортите...
- Не тронем мы её, честное бойцовское!
- Ну, тогда заходите...
Утром зарёванная внучка провожает солдат:
- Что же вы мне бабушку испортили?!!

- Товарищ лейтенант, почему честь не отдаете?!!!
- А что, вам своей мало?!

Старшина обходить новобранців:
— Так, у тебе яка освіта?
— Сім класів!
— Непогано. А у тебе яка?
— МДУ.
— Чого мукаєш, читати хоча б умієш?

Їсть чоловік яблука, вибирає звідти насіння і кладе собі до кишені. Прапорщик побачив це і цікавиться, мовляв, для чого. Чоловік каже:
- А це насіння у мене потім куплять - воно ж інтелект підвищує.
- О, а може, ти мені одне продаси?
- Бери. Одна штучка 10 гривень. Прапорщик з'їв одну насінину і каже:
- Та за 10 гривень я міг два кілограми яблук купити!
- От бачиш: відразу розумнішим став!

- Товариші бійці! - звертається генерал до солдатів. - Я хочу мати крокодилові чоботи.
Вночі спецрота десантується на берег Нила. Проходить день, другий. Новин ніяких. Проходить місяць. Новин як і раніше немає. Генерал сам вилітає до місця подій і ось що бачить. На березі, уздовж річки, сидять солдати. Весь берег завалений трупами крокодилів. З води показався крокодил, і у цей момент важка палиця опускається на його голову. Витягнувши крокодила на берег, старший групи кричить:
- Товариш капітан! Цей теж без чобіт!

23 февраля, после грандиозной попойки просыпается генерал. Открывает глаза и видит, что адьютант чистит его облеванный китель, что б как-то скрыть смущение генерал говорит:
- Вот молодежь пошла, совсем пить не умеют! Вчера какой-то лейтенантик мне весь китель облевал!
Адьютант:
- Точно, товарищ генерал!!! Совсем оборзели!!! Он Вам еще и в штаны насрал!!!

-Иванов!
-Я!
-Петров!
-Я!
-Три тысячи тридцать, три тысячи тридцать...
-товарищ прапорщик, моя фамилия Зозо

- Товарищи солдаты! Когда пишете письма домой, помните о сохранении военной тайны, и о наказании за ее разглашение! А то один тут написал, что его отправят в Германию, второй - что на Кубу, третий - что командир придурок.

Штирлиц настоял на своем. Вкус получился довольно странный...