Приколи

Один из посетителей ресторана подходит к играющим музыкантам.
- Ребят, Штрауса знаете?
- Само собой знаем! Деньги давай!
Музыканты между собой: "Кто знает Штрауса? Как никто? Ну ладно, сыграем что-нибудь."
Играют, ерунда полнейшая, стыд, позор, сидят виноватые. Подходит тот самый посетитель и говорит:
- Спасибо, ребят, я теперь понял: Штраус – полный отстой!

Вчера поехала крыша. Голуби были в шоке.

Я часто думаю, что могло бы случиться сегодня, начни я день не с кофе, а с винишка.

После того, как матерные слова стали заменять звездочками,
меня начал напрягать коньяк. Что там, за этими звездочками?...

Пришла СМС-ка на телефон с неизвестного номера:
— Привет! Узнал?
— Да б%%%ь, по почерку!...

— Интересный у тебя утюг!
— Дааа! Электрический! Китай, конец 20-го века, династия Дрянь.

У паспортному столі:
- Я хочу поміняти свої дані.
- А хто ви зараз?
- Петро Гівно.
- А ким хочете стати?
- Віталіком.

— Яка Ваша найгірша риса?
— Чесність.
— Не думаю, що чесність це погано.
— Та мені срати, що ти думаєш

Ох… Коли я згадую про неї, голову відвідують безглузді думки, серце починається радісно битися, на обличчі з’являється якась надія і дурнувата посмішка, а очі світяться щастям…
- Оооо, і хто ж вона???
- Пятниця!

У мaршрутці стaренька довго дивиться нa студента, який жує жуйку, потім нахиляється і говорить:
- Даремно, синку, ти мені все це розповідаєш. Я глухa.