Если раньше люди мечтали дотянуться до звезд, то сейчас многим
достаточно дотянуть до вечера пятницы.
Если раньше люди мечтали дотянуться до звезд, то сейчас многим
достаточно дотянуть до вечера пятницы.
Из дневника абрека:
-Понэдеэлник-скучно.
-Вторнык- сасэдскый собак задушыл мои курыцы.
-Срэда- зарэзал сосэдскый собак.
-Четвэрг-сосэдский малчык, кидал камнями в май окна.
-Пятныца-зарэзал сосэдскый малчик.
-Суббота- родствэнники малчыка хотэли мэня зарэзать.
-Воскрэсэнье- убил всэх соседских родствэнников.
-Понэдеэлник-скучно.
В єврейській школі урок малювання. Вчитель запитує Моню:
– Шо ти малюєш?
– Бога.
– Але ж ніхто нє знаєт, как он виґлядіт!
– Ну і шо? Нарісую – будут знать!
Кінець робочого дня. Банальна п’янка. Швець черевиків Файбиш філософствує:
– Мама хотєла, шоб я був портним. Но батько впєрся і віддал мєня на навчення до сапожніка. І правильно здєлал! За тридцять лєт, шо я сапожнік, ні одін клієнт нє заказал у мєня лапсердак, штани чи пальто! Нє бил би сапожніком – здох би з ґолоду!
На пошті Ґавел здає рекомендованого листа. Поштарка йому:
– Важкуватий лист. Доведеться клеїти ще одну марку.
– Мінє ето дужє нравітся! Ви шо думаєтє, шо єслі наклєїть іще одну марку – то лист станєт лєгше?
Фроїм поїхав на відпочинок до Одеси. Зняв кімнатку біля моря, влаштувався, але на другий день почалася злива. І так три дні підряд... На четвертий день зливи Фроїм запаковує валізу. Хозяйка до нього:
– І шо, ви собіраєтєсь уєзжать? Вам шось нє нравітся?
– Нє нравітся дощ.
– Но у вас у Бєрдичєві тожє ідьот дождь?
– Такі так. Но у Бєрдичєві он ідьот намного дєшєвлє...
Наум Грач поїхав до родичів до Києва. Повернувся у Жмеринку і розповідає:
– І шо казать, у Києві такі жівут і помірают нє так, как в нас... Вміраєт Суркіс, погода – як на курортє! Похоронна процесія – 50 „мерсів”, куча родичів, друзів!
– Вміраєт нє такой баґатий пуріц, а так трохі бєднєє. Погода теж хороша, но вжє нє такая. Гроб вєзут вжє у автобусє, похоронна процесія – штук 20 машін і нє такіх козирних...
– А єслі вмирає такой сібє обичний чєловєк, погода так сібє... Всє їдут в одном автобусє, родичєй мало...
Наума запитують:
– А шо, когда уміраєт совсєм бєдняк?
– Когда вміраєт бєдняк – дощ як із вєдра! Машин нєма, родичєй нєма. Бєдняк ідьот пішком на кладбіще і сам ложітся в могілу...