Приколи

Усі приколи

У Міському Автобусі №2 «Золотоноша 1 - Новоселиця»

Одного чудового літнього дня 1991 року я їхав у міському автобусі по Золотоноші від зупинки «Двірець» до зупинки «РМЗ». А на проміжніј з. «Автовокзал» напхалося стільки народу з лантухами та кравчучками, так вельми, що јој! Зајти до автобусу було просто неможливо. Одна жінка, яка ніяк не могла ся проштовхати до салону, заголосила:
— Та щож це таке робиться? Люди добрі! Ради Бога допоможіть!
Інша дебела баба (мабуть їсть як не в себе), штовхаючися, пересувалася від входу до середини автобусу, потягла за собою якогось діда, що стояв у проході. А дід каже:
— Не штовхајтеся!
Баба:
— Не...

Читати далі

В автобусе ©

Еду я на работу. В автобусе, на удивление, народу не много, но все сидячие места заняты, так что кое-кому приходится стоять в проходе. Кондукторша - милая барышня необъятных размеров, боцманской походкой дефилирует по салону, и предлагает оплатить проезд. Доходит до задней плащадки и начинает разводить мужика на тему "купи билет". Мужик лениво достает из кармана 100-рублевую купюру и протягивает кондукторше.
- Ой, а ведь у меня сдачи может не набраться, я сейчас посмотрю, - и с этими словами она разворачивается боком и ОБЕИМИ рукам лезет себе в сумочку. Потом достает охапку 10-рублевок, и...

Читати далі

))))))))))

Автобус отъезжает от остановки, мужчина в возрасте долго бежит за автобусом, машет руками, тут водитель сжалился, останавливается и открывает заднюю дверь. Мужчина запрыгивает на заднюю площадку, от пыли поднятой автобусом, резко чихает и от неожиданности громко пукает. Ему становится неловко, он выпрыгивает из автобуса.
Голос с передней площадки: - И для ЭТОГО мы его ждали?