Історія мого друга:
Прекрасна штука цей Київстар, чесна, роботяща, безвідмовна й з дружньо налаштованим інтерфейсом. Користувачі у нього, звісно, рагулі, а так - прекрасна штука.
Їду себі в машині, рано, на службу. Птичкі сьпівають, паде себі дещик, гарно вбрані і прилично зачесані му́чні середніх шкіл і гівназій, весело щебечучи, йдуть на остатний дзвоник (не всі, певно що: мій менший зрання заявив, шо о шестій рано йому задзвонила вчителька і сказала спати і на линійку не йти. Бо, подивися, мама, яка в вікні погода..)
Піпікає нагадування: так і так, мовляв, заким ...
