Режисер львівського театру говорить актору:
-покажи в очах - радість
......
-ні, не вірю, уяви, що в сусіда корова здохла
......
-ну це вже занадто. В тебе в очах радості на три корови, а може й на тещу.

Село. Ніч. За столом сидять 4 чоловіка, на столі 3 порожні пляшки й одна - наполовину. Сидять вони 5 хвилин, 10, 15, 20.... Раптом десь у далечині загавкав пес.
- Ну, мабуть за Бровка!

Молодий хлопець прокидається ранком після страшного перепою і жалібним голосом просить:
- Мамо, дайте горілки!
- Та нема, синку...
- А в куточку?
- Та на Великдень ж випили...
- А за дверима?
- Та після Великодня похмелялися...
- А у шафі?
- Та то ж батькові на сороковини!
- То я дивлюся, куди ж це батько поділись.

Ветеран ділиться спогадами:
- Якось під час війни я 10 кілометрів тяг пораненого командира.
- І вас нагородили?
- А як же! Дали їсти і 150 дойчемарок!

Летять у повітряній кулі француз, єврей і українець. Раптом куля стала падати. Єврей говорить:
- Хто-небудь найблагородніший повинен стрибнути вниз.
З лементом "Хай живе Франція!" француз кидається через борт.
Куля летить далі. Потім знову починає падати. Єврей говорить:
- Хтось найблагородніший повинен стрибнути вниз.
Українець бере єврея і кидає його з кулі з криком "Хай живе Ізраїль!".

- Чому білі, переважно, добре стріляють, а негри швидко бігають?
- Ну, напевно, історично так склалося!

Сидить чоловік вдома... Дзвоник у двеpі. Відчиняє - на поpозі жид стоїть:
- Пгобачте, це не ви витягли вчога з пгогyбі євгейского хлопчика?
- Hy я.
- А шапочка, пгобачте, де?

Москаль, єврей, грузин і чукча летять на літаку. Раптом літак терпить аварію. Льотчик пояснює:
"Треба стрибати, але в нас тільки чотири парашути. І вистрибнув.
- Вай, вай! У мене дванадцять дітей, - сказав грузин і вистрибнув.
Єврей запричитав:
- Ми нація розумна, мені не можна гинути, - і вистрибнув.
Москаль зітхнув:
- Стрибай, чукча. Я, як самий хоробрий, залишуся гинути.
- Навіщо гинути? - відповідає чукча. Моя єврею рюкзак підсунув.
Він розумний, по дорозі що-небудь придумає.

Ішов москаль із муштри та й зупинився у бабки, а та якраз вареників наварила.
От москаль їсть-їсть та й питає:
- А как же ано празиваєтся?
- Ат, - каже бабка, - жери мовчки собі!
Попоїла москалина, аж пальчики облизала, а тоді:
- Хараши, бабка, тваі жеримовчки, жаль толька, што малавата!

- А Ви знаєте, що у москалів означає наше слово "шабля"?
- І що ж воно означає?!
- "Шабля" - це "Тихіше, панночко!".