хочу сюди!

Знайомства

вика

45 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 37-47 років

6 фотографій

Провокация)

Провокация) - мальчик

6

Коментарі

127.06.15, 02:54

мда... це дитяча книжка, судячи з малюнків?

    227.06.15, 03:03Відповідь на 1 від Акварель

    мда... це дитяча книжка, судячи з малюнків? якось так

      327.06.15, 13:52Відповідь на 2 від h_s_x2

      Оце навчать, хорошого

        427.06.15, 14:22Відповідь на 3 від Акварель

        Був у мене учень.Таке слухняне дитя,- і на перерві сиділо,боячись засмутити мене. Якось підізвала його до себе і прошептала: - Сергієчку,не сиди, дитя,на перерві,-тобі потрібно сердечко тренувати, -смикни Катьку за волосся,бо вона гарненька, скинь вазон з підвіконня на підлогу і підстав комусь ніжку,-так усі хлопці роблять, - інакше вони не захочуть з тобою дружити, та ще і обсміювати можуть
        Потім Сергій приніс мені найдивнішого кольору гладіолуси,коли пішов у 5 клас,і сказав: - Я знаю, що Ви не любите букетів,бо Вам жаль, оли зрізують квіти і їм болить,але ці квіти такі дивні і незвичайні,як Ви. Я попросив маму купити їх Вам,але обов"язково віддам їй гроші за них з першої зарплати. І ще я обіцяв перейти в іншу школу,та не піду туди,-у нашому класі лишилась Ваша енергія,-буду тут...

          527.06.15, 14:28Відповідь на 3 від Акварель

          Оце навчать, хорошогоЯ прийняла той букет, хоч і сльози в очах ця сповідь дитяча викликала... Далі Сергій поступав до Київського університету, тобто, набрав НАЙВИЩУ кількість балів із можливих серед усіх абітурієнтів, йому дозволили вибрати два факультети, на яких він і вчився. Згодом зустрів мене і похвалився, що у нього є дівчина, яку дуже любить. Я рада за нього. Його не зіпсували мої научання на мілкі пакості

            627.06.15, 14:32Відповідь на 4 від h_s_x2

            Дивовижна дитина, чомусь аж до сліз пройняло. Мабуть бо на мене він схожий...
            Мистецтво педагогіки не в тому, щоб "навчити", а щоб навчити думати і бути людиною. Це рідко хто може, тому мені завжди прикро коли людина, що дійсно це може - залишає школу, і там "сидять" до останнього ті, кого звідти гнати б теба

              727.06.15, 14:36Відповідь на 6 від Акварель

              Дивовижна дитина, чомусь аж до сліз пройняло. Мабуть бо на мене він схожий...
              Мистецтво педагогіки не в тому, щоб "навчити", а щоб навчити думати і бути людиною. Це рідко хто може, тому мені завжди прикро коли людина, що дійсно це може - залишає школу, і там "сидять" до останнього ті, кого звідти гнати б теба
              Теж зарплатня наша ніяка вигнала мене за "довгим карбованцем", щоб поставити на ноги. дітей, котрих народила. Такі реалії, - нікуди від цього не дітися. Але сильним людям даються сильні випробування, бо вони їх зможуть витримати...

                827.06.15, 14:41Відповідь на 7 від h_s_x2

                Дивовижна дитина, чомусь аж до сліз пройняло. Мабуть бо на мене він схожий...
                Мистецтво педагогіки не в тому, щоб "навчити", а щоб навчити думати і бути людиною. Це рідко хто може, тому мені завжди прикро коли людина, що дійсно це може - залишає школу, і там "сидять" до останнього ті, кого звідти гнати б теба
                Теж зарплатня наша ніяка вигнала мене за "довгим карбованцем", щоб поставити на ноги. дітей, котрих народила. Такі реалії, - нікуди від цього не дітися. Але сильним людям даються сильні випробування, бо вони їх зможуть витримати...
                Ай, давай про це не будемо. Більшу частину життя я собі кажу, що то я просто сильна і все колись буде так, як мені хочеться. Але коли то буде.

                  927.06.15, 23:34

                  Вообще-то это такой период, когда дети таким образом проявляют свою симпатию: за косичку дернуть. или портфелем по голове
                  очень милый стих! Мне понравился

                    1028.06.15, 01:05Відповідь на 8 від Акварель

                    Дивовижна дитина, чомусь аж до сліз пройняло. Мабуть бо на мене він схожий...
                    Мистецтво педагогіки не в тому, щоб "навчити", а щоб навчити думати і бути людиною. Це рідко хто може, тому мені завжди прикро коли людина, що дійсно це може - залишає школу, і там "сидять" до останнього ті, кого звідти гнати б теба
                    Теж зарплатня наша ніяка вигнала мене за "довгим карбованцем", щоб поставити на ноги. дітей, котрих народила. Такі реалії, - нікуди від цього не дітися. Але сильним людям даються сильні випробування, бо вони їх зможуть витримати...
                    Ай, давай про це не будемо. Більшу частину життя я собі кажу, що то я просто сильна і все колись буде так, як мені хочеться. Але коли то буде.
                    Ні, - то ні. Не будемо.

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна