В одном из тестовых заданий школьники должны были объяснить, как они понимают значение слова “призвание”. Одиннадцатиклассники дали столько новых толкований, что из них можно было бы создать отдельный словарь. Вот несколько открытий. Орфография и пунктуация авторов сохранена.

Покликання – це коли когось називають якимось то словом чи кличкою.

Я думаю, покликання – це коли ти покликав або тебе покликали, наприклад, на день народження чи на свадьбу вручають тобі запрошення.

Покликання – це дуже важливий документ, в якому певну людину кличуть кудись або запрошують взяти участь в якісь певній програмі.

Також покликанням може бути якийсь предмет або споруда.

Покликання – це культурна людина.

Покликання – це спосіб застосовувати силу голосу і кого-небудь покликати на допомогу, наприклад: “Сину, допоможи мені зняти кирпичі!”

Коли людина помирає таким чи інакшим способом, кажуть: “таке її покликання”.

Природнє покликання пташок їсти комах, які шкодять рослинам.

У кожної людини своє покликання, до якої у неї з’являються вади ще з дитячого віку.

Покликання може нас годувати, воно ж може нас і травмувати.

Лікар, вчитель, літератор, скульптор – це покликання, душевна прихильність людини до цих професій. Усі інші – життєва необхідність.

… а ще кожен чоловік повинен: “Збудувати дім, посадити дерево, зробити дитину”.

У Шевченка теж було покликання, як умру, то поховайте мене на могилі.

Зараз дуже багато не покликаних безробітніх і для цього повинно існувати як найбільше організацій з виявлення талантів серед міського і сільського населення.