Понятно что ситуации разные бывают. Я не против защищать. Мне не нравится праздник, призыв в армию, и делание из этого романтики.
Есть люди, которым нравится быть солдатом, вот они пускай и служат.

И насколько я помню праздник то назывался не защитника, а Советской Армии и Военно-Морского флота , интересно только куда авиацию дели? А небыло тогда етой самой авиации когда название придумывали

Вы говорите (Я не против защищать.) но надо уметь защищаться. А это с рождения не даётся. Здесь силы мышц не хватит.

Типа армия учит защищать.
"Я подумав: ось як добре – я буду сидіти на пильному танку з геройським виглядом, а все виявилося повною туфтою. Не було ніякого героїзму, стріляли ми три рази за всю службу.
Дійсність виявилася набагато гіршою і набагато кращою одночасно, тому що замість всього цього прибацаного героїзму я опинився всередині театру абсурду, і це дуже добре вставило мені мізки - в армії ти вчишся тому, що квадратне котять, а кругле – тягнуть, Беккет просто курить на балконі. Після цього в мене було враження, що це дуже добре, що я там побував, тому що ЗВИЧАЙНІЙ ЛЮДИНІ ТАМ НЕМА ЩО РОБИТИ - ЦЕ ВТРАЧЕНІ РОКИ. А от художнику, письменнику, творчій людині – це необхідно, щоб повернути їй мізки в голові."
(Лесь Подеревянський)

Якщо тобі з роду мізки не далі батьки, то ніяка армія їх не вставить. А користуваться зброею навчить, якщо мізки на місті.