Молодий священик, тільки закінчив навчання, приходить до церкви. Йому піп говорить:
- Іди читай проповідь!
Той йде, боїться, в перший раз таки … Інший піп його пошкодував і говорить:
- Сину мій, сходи за вівтар, остаканься, і сміливо йди читати, все вийде. Ну той сходив, остаканився… Зранку прокидається – довбешка квадратна, весь перекошений, перегаром несе …
Підходить до попа:
- Святий отець, ну, як я вчора відчитав?
- Ну взагалі-то нічого, але були деякі неточності…
- Ви хоч скажіть які, щоб я не повторювався…
- Ну, гаразд…
По-перше, я сказав остаканитися, а не ографінитися;
По-друге, до вівтаря виходять на двох ногах, а не на четвереньках з криками: «йду вже нах »;
По-третє, рясу в труси не заправляють;
По-четверте, кадилом махають вперед-назад, а не над головою;
По-п’яте, парафіянки НЕ бляді;
По-шосте, Христа розіп’яли євреї, а не менти;
По-сьоме, у священному писанні крім Божої Матері ніякої іншої не згадується;
По-восьме, потрібно говорити не «Пиздец тобі грішник», а «Господь вам все пробачить»;
По-дев’яте, було 12 апостолів, а не хуєва дюжина апездолов;
По-десяте, по закінченню служби треба відпускати з миром, а не посилати на хуй;
По-одинадцятих, молитва закінчується словом «Амінь», а не словами «все пиздец, розходимося»