Приколи

Одружилися Оксана (українка) та Серожа (русскій), живуть в Росії. На різдвяні свята, Оксана вмовила коханого поїхати до свого села, що в Карпатах, відпочити, показати свої традиції, фольклор.

Та цей Серожа - боїться відходити далеко від хати. Йому ж на родіне казали, що «бандеровци тібя уб’ют»!
Оксана нервує, каже: от тобі пляшка горілки, пампушки, сало, іди в село, до людей, скажеш Христос народився, і все буде гаразд. Дурні ці твої друзі, що таке тобі розповідали, в нас тут нормальні хлопці, ніхто тебе не чіпатиме, послухаєш як колядують, може й з ними спробуєш!

Наледве відправила....

Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже все життя. Перша її редакція була написана до 1901—1902 рр., друга редакція — в 1906—1908 рр., третя — 1914 р., четверта — 1916 р., і нарешті, п'ята — 1919 р.

Уперше «Щедрик» був виконаний хором Київського Університету у 1916 році — у період, коли композитор працював у Києві, де керував хоровими колективами, викладав в Музично-драматичному інституті.

З 18 сторіччя католики будують на Різдво шопки і ясельки, що відтворюють сцени з колядок, прагнучи наблизити уяву людей до часів народження Немовляти - Божого Сина.
Пам"ятаєте, як в колядці ? : - Сіном притрусила, в ясла положила Господнього Сина...
В цьому році найбільша шопка поставлена в костелі польського міста Познань: 27 м глибина, 14 м ширина, 16 м висота і близько 200 фігур.

Коли зима надвечір входить в місто,
Усі жалі вкриває синій сніг.
Спалахують вогні. Немов намисто,
Видзвонюють і котяться у ніч.

І ви, мій друже, знову, мов дитина,
Рятуючись від смутку й самоти,
Купуєте ялинку, апельсини,
Якісь прикраси, дощик, серпантин…

Зоря стоїть над світом – і не гасне.
І спогади світлішають. І вам
Так хочеться повірити у казку –
Дитячу казку світлого Різдва