Приколи

Одного чудового літнього дня 1991 року я їхав у міському автобусі по Золотоноші від зупинки «Двірець» до зупинки «РМЗ». А на проміжніј з. «Автовокзал» напхалося стільки народу з лантухами та кравчучками, так вельми, що јој! Зајти до автобусу було просто неможливо. Одна жінка, яка ніяк не могла ся проштовхати до салону, заголосила:
— Та щож це таке робиться? Люди добрі! Ради Бога допоможіть!
Інша дебела баба (мабуть їсть як не в себе), штовхаючися, пересувалася від входу до середини автобусу, потягла за собою якогось діда, що стояв у проході. А дід каже:
— Не штовхајтеся!
Баба:
— Не...