Приколи

Літо. Приїхав я до дідуся з бабусею в село на канікули разом із собачкою, якого нещодавно підібрав на вулиці, аж дуже мені він сподобався. І слід відзначити, що песик був "Дворянської" крові, простіше кажучи, дворняга - Шарік. Він був дуже цікавий і непосидючий.
А через дорогу жили наші сусіди, і у них був улюбленець - кролик Кеша якоїсь рідкісної породи, білий і пухнастий. Коштував він 300 доларів. Сусіди його дуже любили, годували по-особливому, чесали ... Клітка з кроликом стояла в саду, і Шарік часто там крутився - вивчав дивного
звіра.
І ось одного разу сиджу я на веранді, і раптом ...

Приятель мой и однокашник, поднявшись в конце 80-х на мутной волне
кооперативного движения, вложил деньги. Причем не в МММ-ы и банки, а в
вполне осязаемые вещи в виде:
1. Дачный участок для строительства загородного дома.
2. Машину - престарелую иномарку
3. СОБАКУ (именно так, со всеми заглавными буквами), для охраны
намечающегося на даче строительства.

Но случилось так, что он здорово привязался к ПСИНЕ, напоминавшей скорее
медведя белого окраса с собачей мордой. Псина, чьи родители впрочем не
отличались заботой о чистоте породы, но обладали немерянным энтузиазмом,
платила п...

Історія сільська, з мого далекого дитинства. Російська тут відверто не проходить...
Словом, влітку батьки залишили нас із двоюрідними на бабусю. А що вона була людина проста, та ще й до того працювала, ми достатньо часто, незважаючи на вік - 6,4 і 3 роки - залишалися самі на себе і з найпростішими господарськими завданнями. Наприклад, козу бабину водою напувати. А коза мала ще той характер. І рогами буцала - найкращі форфарди відпочивають...
Одного чудового дня вона відв’язалася. І ми мали її зловити і знову ув’язнити. Страшно... Намотуємо ми кола в безпосередній близькості до страшного...