Якщо обирати між багатством та розумом, то як розумній людині, слід обрати багатство.
Марк Твен, як редактор газети, одержав пачку поганих віршів під заголовком "Чому я живий?" Повертаючи рукопис, Твен повідомив авторові: "Тому, що надіслали вірші поштою, а не прийшли в редакцію особисто".
Перед піонерами виступає зі спогадами учасник першого ленінського суботника.
- Вивели нас із Федьком з цеху і повели на суботник. Підійшов до нас маленький в кепці, з борідкою, гаркавий і каже: "Бегіться за колоду, товариші!" Йшов би ти, кажемо, знаєш куди?
Федька я і досі не бачив, а сам тільки місяць як вийшов.
- Шейло, ти так модно одягаєшся! Скільки одержує твій чоловік?
- Останній раз він одержав три роки і шість місяців.
Розмовляють дві сусідки:
- У Ковальської чуйне серце. Вже стільки років годує того горопаху.
- Це не тому, що в неї чуйне серце.
- Тоді чому ж?
- Це єдиний чоловік, котрий без скарг їсть її обіди.
- Говорить харківське радіо. Відповідаємо на запитання наших слухачів. Пан Петренко запитує: "Що таке постімпресіонізм". Відповідаємо: "Тут людям їсти нічого, а він викобенюється!"
- Ти куди поспішаєш?
- Іду наводити порядок у Верховній Раді.
- І не боїшся?
- А я там прибиральницею працюю.
Служив чоловік ще за царя Миколи ординарцем у генерала. От приходить той ординарець і каже генералові:
- Чув я на базарі, що наша частина рушає в похід сьогодні, рівно о п'ятій годині вечора.
Засміявся старий генерал і каже:
- От дурні... Я - генерал і то не знаю, а вони...
Та рівно о п'ятій годині частина рушила в похід. Покликав тоді генерал ординарця і наказав:
- Ступай на базар і довідайся, куди саме ми йдемо.