Вийти на кухню, спіткнутися об котів. Намацати банку з кавою, виявити у ній дві з половиною ложки. Матюкнутися, вийти з кухні, спіткнутися об котів. Залізти до комору шукаючи каву, намацати банку з персиковим компотом, принести її на кухню, відкрити, оглухнути від несамовитого м'яву: з точки зору котів, консерви бувають лишень з м'ясом або рибою. Погодувати котів. Зжерти персика з банки, згадати про каву. Ще раз сходити до комори. Довго копирсатися, знайти п'ять різних пачок: у зернах, турецьку, з горіхом макадаму, з ваніллю, з шоколадом. Обрати. Повернутися до кухні, вийняти кота з банки з...

У творчості немає меж і неможливого. Педагогіка не є винятком: креативні підходи в ній завжди актуальні, завжди потрібні. Але хто може подумати, що від безмежжя до безголів’я може бути лише один крок. Учням однієї подільської школи вчитель англійської дала домашнє завдання – знайти біографію Філіппа Кіркорова (!) англійською мовою (!). Того вечора, коли це трапилося, допізна горіло світло одразу в кількох установах на вулицях, що прилягали до школи. Це ошелешені батьки учнів залишилися після роботи ґуґлити в інтернеті ту біографію, залучивши до цього найкращі англомовні секретарсько-офісні ...

Коли у село приходить вечір, парубки та дівчита збираютьсі у клюб. Хлопці надівають самі нові спортивні штани, рубашку заправляють у штани, вдягають красиві туфлі і йдуть у центр села. А самі модні пацани їдуть у клюб на міциклєті чи на машині.
Дівчата збираються повільніше: їм ще треба зробити макіяж розмалювати обличчя, і надухатися справжніми хранцузькими духами, які вони купили в суботу в райцентрі за п'ять гривень. Якщо вже пізно, і мамка вже спить, то можна навіть достать із шкафа саму коротку юбку, що ледве закриває...

У клюбі нічого хорошого немає, але йти туди нада, бо других...

Богдан Волошин
Конституція України по галицьки

Розділи I, II

Стаття 1.

Україна є держава українців, які сповідуют свою суверенність, незалежність від оковитої і росийского газу, демократичність у виборі чільних урядників і жінки.

Стаття 2.

Суверенітет України поширюється на всі її городи, клумби, пляжі, комини і пляци під забудову. Україна є держава, як невгрижене ябко, тобто юнітарна.
Сьвяті терени України в рамцях накраяних кордонів є нашими на віки вічні. Амінь.

Стаття 3.

Людина, навіть якщо вона й не є галичанином з якоїсь Божої примхи, її життє і здоров'є,...

Ми граємо в різні ігри, одна з них – на виживання! Хто вижив, той і молодець! А потім кістки померлих викопують археологи, але хто вони – лузери чи прогресивні, ніхто не знає! А виживає хто? Я не знаю! Але знаходять рештки і кажуть: так виглядала прадавня людина або середньовічний лицар, і нікого не цікавить, що в нього було в голові, можливо, він був маніяком, або філософом, або місцевим божевільним! Біля нього було знайдено мідну сокирку, отже, він знатного роду, тазова кістка пошкоджена – напевно, в боях! А ви подумайте, що це просто грабіжник, який вкрав цю сокирку, і його тазову кістку...

Оце позавчора спиняє мене працівник ДАІ й каже, що я «нарушаю». А я йому відповідаю: «Нічого не «нарушаю», давайте читати правила дорожнього руху». Йдемо ми читати правила. Відкриває сержант Петренко відповідний розділ і починає читати. А там, як на зло, слово перенесене знаєте як – із рядка в наступний. І він «проізво-», «проізво-», що? – «проізвоцвенная єзда», от бл|н... Я це до того, що, звісно, на лідерів країни треба рівнятися, особливо якщо ви працівник ДАІ, але якщо далі так піде, то вувузелою справа не закінчиться. Як усі розучаться читати, для кого тоді Тиждень писатиме?
________...

У день, коли у світі встановиться гендерна рівність, тобто зникнуть той особливий пієтет чоловіків до жінок, який підтримує суспільство у розумній рівновазі, та галантність, яка так обурює феміністок, що дозволяє "жінкам боротися за свої права"... Так ось, у той день жінки повернуться на кухню всі разом і назавжди. Добре, не всі, дехто залишиться "в людях", вистоявши в рівній і справедливій боротьбі між гомосапієнсами без урахування статі. Та вони не сидять на кухні й зараз. Витягати ж із теплих, затишних кухонь спокійних та цікавих до свого, а не чужого життя жінок, - справа безглузда та н...

Зілля для загартовування з доопрацюванням ряду обмежень стало зрештою предметом жвавої торгівлі між Чурихом і суміжними державами, неабияк поповнивши скарбницю піднесених некромантів. І дуже вчасно, бо в дослідженнях настав дорогий період зілля, призначеного для вживання всередину.
Всі три вежі наскрізь просмерділися нектаром, амброзією, сомою, аквавітою, бальзамом «Перцар», «spiritus aeternitas» та іншими дорогоцінними рідинами. Добровольці накачувалися зіллям, що обіцяло життя вічне, по саму зав'язку, п'яні вешталися по лабораторіях, виконували народні танці, били вази й посуд, чіплялися...

Що станеться, якщо на ім'я кинуть тінь,
А тінь назвати іменем якимось?
Чи є зв'язок між іменем і тінню?
Гри випадку лякаюче плетіння
Ввижається мені в поняттях неживих,
Що жити хочуть неодмінно...

І тінь за хазяїном містом біжить,
По імені кличе: "Агов! Стережись!
Не треба!" Але це ім'я без буття
Мені не знайоме.
_________________
З книги Генрі Лайона Олді "Обитель героїв".

Дивна річ людська ментальність - хтось вважає, що добро не лише перемагає зло, а й продукує добро, чим переважно і займається. Інші ж, нерідко ті, на котрих ці потоки добра спадають, гадають, що так воно дано від природи. Й дякувати за це добро не потрібно, більше того, намагаються загрібати його лопатою, вважаючи продуцентів добра мало не за "л@хів". Повагу в них викликають лише сильніші. Втім, як кажуть галичани, "так їм не буде". За перевіреним принципом, "чим більше віддаєш, тим більше отримуєш", "загрібали" ризикуючи скінчити на нулі. Можливо, не матеріальному й не обов'язково на морал...