Приколи N 47-ий

«Старовинні народні перекази», т. 14, стор. 762

«Під час правління Мідія Завойовника Ухтирське ханство оголосило Раґнар-йок своєю споконвічною територією. На краю плато, неподалік від ущелини, було зведено фортецю Алдан-Дибир, резиденцію намісника-бузбаші. Першим же указом бузбаші обіклав раґнаритів казенним хабаром, а також призначив десятинець - особливий податок на кожну добру справу.
Найстаріший з енітимурських аксакалів, вислухавши указ, запитав:
- Га?
Указ зачитали ще раз.
- А навіщо ми плати? - поцікавився аксакал.
- Така воля великого хана!
- А що творити хана-велетеня, якщо ми не плати?
За допомогою камчі аксакалові докла...

Читати далі

«Нотатки Бальтазара Кременя, медикуса й террографа», т. II

«...крім ряду чеснот, мають енітимури й істотну ваду: вони схильні до агорафобії, тобто боязні відкритого простору. Поза тісними стінами горяни відчувають панічний страх, запаморочення та розлад серцевого міхура. Тому окремих раґнаритів змалечку готують для зносин із зовнішнім світом, змушуючи жити в особливо широких кавернах. З п'яти років їх виводять з ущелини на плато, поступово збільшуючи термін перебування: спершу в найтемніші ночі, потім - при світлі Місяця й зірок, далі в сутінках, і нарешті вдень. Знаряддям допомоги тут є шори, на кшталт кінських, які звужують поле зору подібно до с...

Читати далі

Мама ізраїльського солдата

Кілька слів від мене... Розумію, що публікація цієї історії в мене може бути сприйнята дещо неоднозначно, але мене в ній зацікавила сама специфіка стосунків батьків та дітей, як і атмосфера, котра панує у цій армії... Гадаю, що Вам теж може видатися цікавою ця історія.
______________________________________

- Дзвонить минулого тижня, - Лея п'є каву, сміється і розповідає - ти де, запитую. Про всяк випадок запитую, вона ж може де завгодно бути.
- Та так, - відповідає. - Я тут. У Офакім.
- Господи, що ти робиш в Офакім? Це на краю світу, і край цей, як би так би мовити. Не найблагополуч...

Читати далі

Оголошення із сайту знайомств...

НА ОДНОМУ САЙТІ ЗНАЙОМСТВ ВИСІЛО НАСТУПНЕ ОГОЛОШЕННЯ:
"Декілька слів про мене.
Клас: Представницький.
Рік випуску: Серпень 1985.
Пробіг: 25.
Колір: Хамелеон (рідна фарба).
Висота: 170 см.
Вага: н/в.
Фари: блакитні.
Airbag.
Габарити: 90-65-95.
Експлуатація дбайлива, літня. Гаражне зберігання. Документи - на руках.
Кузов - не битий, не іржавий, не гнилий (антикор).
Тип палива - низькооктанове: Miller, Corona.
Трансмісія - КПП ручна 5-ступінчаста.
Дах - на місці (без нагляду схильний до деформації).
Гальма з ABS (ручник відсутній).
Мастило - Movenpick Maple Wa...

Читати далі

Речитатив блазня Юргена Льодяника із трагедії "Зоря" Томаса Біннорі, барда-вигнанця

Трьох відважних і відданих друзів я мав,
Трійцю друзів - танцюй, карасі!
Їх у долі на трьох ворогів я зміняв,
Бо три вороги кращі за всіх!

Трьох чудових красунь-наречених я мав,
Три дівчини і кожна з кільцем!
Їх у долі на трійцю жінок я зміняв,
А жінок - на розбите яйце.

Народив я багато дітей-діточок,
Цілий табір малих - ліч-не-ліч!
Діточок я у долі зміняв на гачок,
А гачок - це коштовная річ!

Знався я із юрбою турбот і скорбот -
Ну навішо мені це л@йно?!
Я у долі зміняв цей мерзенний народ
На шинок, і жінок, і вино!

В домовині я спокою теж не знайду,
Хоч побачу ту...

Читати далі

Ведмежий суд

Лисичка подала у суд таку бамагу:

Що бачила вона, як попелястий Віл

На панській винниці пив, як мошенник, брагу,

Їв сіно, і овес, і сіль.

Суддею був Медвідь, Вовки були підсудки,

Давай вони його по-своєму судить

Трохи не цілі сутки.

«Як можна гріх такий зробить!

Воно було б зовсім не диво,

Коли б він їв собі м’ясиво»,

Ведмідь сердито став ревіть.

«А то він сіно їв!» - Вовки завили.

Віл щось почав був говорить,

Да судді річ його спочатку перебили,

Бо він ситенький був. І так опреділили

І приказали записать:

«Понеже Віл признався попеластий,

...

Читати далі

Арія Терціні з трагедії "Зоря" Томаса Біннорі, барда-вигнанця

Я жив в тіні імен. В тіні великих
Імен, немов шляхетних прапорів.
Їх смак душа сприймала, наче ліки,
Їх блиск в очах грозою майорів,
І супились зі стін суворі лики.
За хист мене збавляючи дарів.

Я вивчив імена тіней пізніше.
Ось тінь змії. Тінь ворога. Ось тінь
Кота, що переслідує тінь миші,
Ось тінь-тополя з тінню від листків.
А це прийшов тінь-день. В вечірній тиші
Чекає він тінь-ніч на самоті.

В передчуванні зрушення племен,
Розломів тверді та кончини миру,
Не те співаю, що бажає ліра,
А імена тіней та тінь імен.
_________________
З книги Генрі Лайона Олді "Обите...

Читати далі

Чому так довго завантажується!!?

Високодостойне товариство! До Вашої уваги - витяг із листа від мого Інтернет-провайдера, який надійшов мені на скриньку сьогодні зранку.

"Шановний абоненте! Згідно з інформацією нашого сервера, вчора, 26 грудня, Ви впродовж трьох годин завантажували з сайту ХХХХХХ.ХХХ файл об'ємом 29 Кб. Якщо така ситуація спричинена поганою якістю наших послуг зв'язку, переконливо просимо Вас звернутися за телефоном ХХХ-ХХ-ХХ до технічної служби. Якщо ж причини інші - будь ласка, напишіть нам, яким чином Ви завантажували файл "ХХХХХ.ХХХ" (29 Кб) цілих три години".

Автор приколу, - Бодько Ковальчук |

"Нові" банківські таємниці

Один директор каже іншому:
- Скажи, а чи не до тебе влаштувалася на роботу моя колишня секретарка?
- Так, і я нею задоволений. Але ти не хвилюйся. Ми мало чому віримо з-поміж того, що вона розповідає про витівки твого банку з акціями та цінними паперами.

Випадково "підглянуте"

Якось набрів на один форум... Почав читати коментарі й надибав на таке "одкровення" (дослівно):

"дзвонила сьогодні до Іванки в Польщу... побалакали на славу

"перший раз його обзиваєш
другий раз всьо нормально
а третій раз хр*н поймеш"

(с)Іванка

я впала під стіл...))) "

Якщо не помиляюся, то було на "Ентер.Львів"... Це аби не виникло непорозумінь. )