Покоління
— Мамо, — каже дев'ятирічна дівчинка, — ти пам'ятаєш ту вазу, яка переходить у нашій родині з покоління в покоління?
— Так, — відповідає мати. — А що?
— Моє покоління щойно її розбило.

Написав
— Учні! Запишіть у зошити імена людей, яких ви вважаєте найвидатнішими, — запропонував учитель. Згодом він запитує:
— Скільки вже ти написав, Богдане?
— Десять. Лишився ще один — воротар…

До телевізора!
Татусю, що мали люди до того, як був винайдений телевізор?
— Тишу та спокій.

Де батько?
Сусід застав хлопчика на своїй яблуні.
— Ага попався, негіднику! Ану скажи мені, де твій батько!
— Він… на сусідній яблуні…

Тільки твоя
Син питає батька:
— Тебе колись била твоя мати?
— Ні, тільки твоя.

Дивна річ
— Тату, чорнило дорого коштує?
— Ні, синку.
— Чому ж тоді мати сердиться, що я вилив його на килим?

Що таке ввічливість?
— Май на увазі, Олежку, що на ввічливості ще ніхто нічого не втрачав.
— Як? А місце в автобусі?!

Наша взяла
— Миколо, що ти робив учора ввечері?
— Дивився футбол по телевізору.
— А хто грав?
— Бразильці з французами.
— І хто ж виграв?
— Наші!

Найбільше враження
Юрчик з мамою ходив до зоопарку.
— Що там на тебе справило найбільше враження? — запитує батько.
— Як один п'яний дядько ліз цілуватися до тигра.

Коли почав?
Батько розповідає:
— Коли я був маленький, то ніколи не брехав.
— Цікаво, тату, коли саме ти почав?