В селі, розташованому поряд з автотрасою поблизу Києва, лунає телефонний дзвінок:
- Куме, ну як там, чи їдуть люди там на ту, як її звуть... на гугурацію?
- Та їдуть, куме, їдуть...
- А чого це Ви так сумно розповідаєте?
- Та вчора тут неподалік джип з кримськими братками зачепив тачку з донецькими пацанами.
- Ну то й що?
- Що, що!!! Все село на бабки попало!

Він завжди боявся померти від раку легенів і від цирозу печінки, і ніколи в житті не палив і не вживав алкоголь, оскільки свого часу йому була передбачена смерть через алкоголь і тютюн... І тому розраховував він жити довго і щасливо... Але п'яні наркомани, що одного дня пізно увечері попросили у нього закурити, нічого про це не знали...

Мати знаходить у сина в кімніті іграшки для садомазо - ошийники, затискачі на соски, батіг, електрошокер... Розказує про це чоловікові і питає, мовляв що будемо з ним робити. А він:
- ну.. думаю бити його нема сенсу...

Всі ми постаріємо і помремо. А ось Хрюша і Степашка все так само молоді і у них завжди нові баби, одна краше іншої.

- Ось я народився взимку. Тепер поясніть, звідки я взявся? Лелеки не літають, капуста не росте...
- Сніговики зліпили...

Подруга питає блондинку:
- Чого сумна?
- У посольстві анкету не прийняли для візи.
- Чому?
- У самому кінці, у графі «Не заповнювати», я написала «Добре».

Зустрілися одного разу Дюймовочка, Василиса Прекрасна і Баба Яга.
Дюймовочка:
- Я найменша в світі!
Василина Прекрасна:
- А я найкрасивіша на світі!
Баба Яга:
- А я сама шкідлива на світі!
Через деякий час вони зустрілися знову.
Дюймовочка:
- Ви знаєте, виявляється, що я не найменша на світі. Є ще Хлопчик-мізинчик, він ще менший за мене.
Василина Прекрасна:
- Я теж, на жаль, не найкрасивіша на світі. Є ще спляча царівна - вона ще красивіша мене.
Баба Яга:
- А хто така Юлія Тимошенко??? !

Я познайомився з дівчиною, вона від поцілунку в непритомність падає.
- Познайом.
- Не можу.
- Чому?
- Вона зараз в комі.

Приходить молодий чоловік в паспортний стіл і хоче змінити свої паспортні дані, його питають:
-Як Вас звати?
-Іван Гівно
-А як ви хочете називатися?
-Хочу бути Віталіком.

Розповідає мисливець, як він одного разу на ведмедя ходив:
- Зібрався, озброївся як треба і пішов я. Тільки собаку свою улюблену, Шаріка, вдома лишив, шоб ведмідь часом не роздер... Ну іду я, іду, бачу берлога. Пробираюсь по-тихенько і тут... Шум, тріск за спиною і лапа на плечі. Я обертаюсь - а там Шарік! "Милий друг, рідненький",- ласкаю його, обнімаю. А срати перестати не можу.