— Мамо, не гукајте мене на город!

— Навіщо ти ображаєш дівчинку?
— Я не мо' чекати доки вона підросте.

— Маєте жахливе письмо. Вам потрібно було стати лікарем.

З хати притмом вимчав кіт, світячи очима, скочив на похилениј тин, хижо вигнувши спину, зашипів, а тоді занявкав, щось цокнуло, кіт підстрибнув на місці ј метнувся в конопляні нетрі.

— Горілка та огірок - то не для мене. Віддаю перевагу огірковому лосьјону. Випивка і заїдка в одному флаконі!

— Геј, ти ж знаєш, що я не люблю, коли ти варнякаєш москальською! Ти ж не є бидло, що балака по-кацапськи. Говори українською!

— Він добриј. То паленка (горілка) погана.

— Яка удача, що ми знову вас лицезріємо. Яке блаженство наново бачити вас. Ви ощастили нас своєю присутнісю. У ваших словах завжди відчувається проникливість розуму та здоровиј глузд. Аудіторія біля ваших ніг, зазнајте насолоди. Це ваша коронна арія!
— Як же зачарувати тих, що зібралися дотепністю? Треба набути поважного вигляду. І мені потрібно мовчати, бо кожнісіньке моє слово спричиня зливу оплесків.