МАЛЕНЬКИЙ ДАЧНИК
Разом з мамою і татком на канікули в село
Невеличке хлопченятко до бабусі прибулої
І до чого ж здивувалось городське те хлопченя,
Як на вулиці уздріло — що б ви думали? —-коня.
Довго-довго із-за тину придивлялося воно,
Доки дядько вийшов з хати, верхи сів і крикнув: — Но!
-— Дядю, кояИк не поїде! — хлопчик вискочив на тин.—
Доки ви сиділи в хаті, з нього витік весь бензин.

ГЕРОЙ
Вернувся татко із Кавказу,
Вхопив синка на руки зразу:
— Чи був, синочку, хтось у нас,
Коли я їздив на Кавказ? —
А той говорить: — 3 яродрому
Один ходив до нас додому.
Все говорив, що він пілот,
Що дуже любить самольот.
Своїм геройством вихвалявся,
А сам без мами спать боявся.

ПРЯНИК
— У вас зуби є, дідусю? — онучок питає.
Дід журливо посміхнувся: — Вже давно немає.—
Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:
— Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.