не моё ...
примовка давня
у корінь тече:
своя сорочка
до тіла ближче.
а я на себе
дивлюся зблизька:
сорочка в мене
якась чужинська -
чи то китайська,
чи то німецька,
американська,
а чи турецька.
пальто не наше,
чужинська шапка,
штани заморські,
чужа краватка.
чужий годинник
не знає впину,
заморське лезо
шкребе щетину.
заморська в роті
жувачка-гумка.
а в тім’я відчай
обухом стука:
чому це в мене
усе чужинське?
куди поділось
добро вкраїнське?
коли ж то буде,
скажи, дружище,
своя сорочка
до тіла ближча?
Володимир Стрекаль.
Комментариев: 4