Бачу давній сон, в ньому давня ти
Маниш, кличеш, звеш - я не можу йти.
Танеш вдалині, тонеш уві сні,
Хоч би зблиск очей залиши мені.
Де тебе знайти, де тебе шукать?
Я не можу йти змушена чекать.
Але в наших снах я тебе знайду.
Ти наснись мені. Я до тебе йду...

Я йду, я йду.
Не наклич на нас біду, зачекай мене, я йду.
Я йду, я йду.
Я у сні, чи наяву, все одно тебе знайду.

Все життя було, як старий вокзал,
Як пустельна ніч, як банкетний зал.
Поміж друзів - сам, і без друзів - сам.
І життя моє тихий балаган.
Все було не те, все було не так,
Без ганебних втеч, без гучних атак.
Бачу давній сон, мрію давню ту,
Маниш, кличеш, звеш - і уже я йду...

Олександр Бригинець