Історія з життя, хоча таки анекдотична. Завівся на мікрорайоні маніяк. Дами в паніці. Особливо небезпечним місцем вважається цвинтар і прилеглі території -ніби-то, там маніяцька активність проявилася найбільше. Словом, туди не те що вночі - вдень цукерками нікого не заманиш. Але одній баришні - ну,безвихідь, нема чого робити - довелося ввечері проходити тим крайком. Ну і, звісно, маніяк нагоди не оминув. Але реакція баришні на напад виявилася... не зовсім адекватною. Інша б заволала: "Гвалт, рятуйте!!!" А ця в шоці закричала: "Ура!!!" Маньяк дременув у темпі спринтера. Все закінчилося щасливо. А я от себе питаю - це була паніка чи таки підсвідоме проявилося?