наше дитинство...

888031

кожному є що згадати

Комментариев: 26

У меня были чуть другой конструкцииробили хто з чого, у цього є і запобіжникУ меня был по принципу мушкета...
фітіль небезпечний

Меня такое почему-то не интересовало. У меня был дружок помешан на этом деле. Так и стал военным-здоровенным:)

На Західній Україні своя назва була.Забув.
Лупара

Ай....пиленые гвозди!!!!!!!Получи участковыйнаш з нами дружив...боявся
Хороший мусор - мёртвый...но пуганый тоже хорошо...

Нождачка закончилась?

А у меня был самый безобидный, дуло-карандашик прикреплен к спичечному коробку-рукоятке и натянутую резинку с болтиком держала деревянная прищепка...в войнушку когда играли, боялись меня и бежали как от черта...от меня убежиш

Лупара
Лупара - это по итальянски обрез, распространенный у пастухов Сицилии

А резинки то современные.. раньше таких не было цветных:)

Так є що згадати, - рогатки і самопали іграшки мого дитинства. Бували, правда дуже прикрі випадки.
Один товариш викопав на городі ! запал від гранати, приніс його в школу, і під час урака почав розбирати під партою (пам'ятаєте були такі дерев'яні масивні парти). Парта на дрова, всі лишились цілі. Йому тільки сильно пошкодило руку - відірвало чотирі пальці - по два на кожній руці. Але зате він був прирівняний у досить юному віці до учасників бойових дій ВВВ;);). В наслідок чого отримував досить непогану пенсію. Але помер від алкоголізму.