Жило було таке собі тіло,
Крім секса воно більш нічого не хтіло.
Не мало воно ні душі, ні відваги,
Зеленим купюрам віддаючи переваги.
Народилась людина, чи вмерла людина,
Тілу все одно - воно як тварина.
Ми в пеклі горіли заради Вітчизни,
А Тілу навіть впадло попрасувати білизну.
І кожного дня, коли сонце встає,
Коли Тіло наступну жертву їбе
Надія на щастя все гасне і гасне.
Нема вже такого слова "Прекрасне".
Звідки взялося? За що нам ця кара?
До останнього вірю, що це жахлива примара.
Що стане все кращим, що стане все вищим,
І Тіла не буде, що життя всім нам нищить.
...