Лист однієї дівчини з Німеччини подрузі до Росії. Вірніше, уривок. Пунктуація, орфографія і інші нехитрі обороти автора збережені без змін.

Далі - від імені автора.

".. Иду, значит, шоппингую, смотрю: на обочине ёжик лежит. Не клубочком, а навзничь, и лапками кверху. И мордочка вся в кровище: машиной, наверное, сбило. Тут в пригородах кого только не давят! Ежи, лисы, змеи... Иногда даже косули попадаются. Мне чего-то жалко его стало: завернула в газету, принесла домой. Звоню Гельмуту, спрашиваю, что делать? Он мне: отнеси в больницу, там ветеринарное отделение есть. Ладно, несу.

За...

Песня кота: "Я лечу по комнате, словно чумачечий, потому что я нагадил в тапок человечий" )))))))

На работу, как тюлень-еле ходишь, а с работы, как олень-хрендогонишь)))

Нет шансов - это когда ты гей в Иваново.

Дружбу не планируют, про любовь не кричат, правду не доказывают.....

Только русские наливают водку граммами, покупают литрами, а с утра спрашивают: Сколько бутылок мы вчера выпили?

Слухай, куме, я коли був у Іспанії, то бачив кориду. От красота! Все таке яскраве, люди такі красиві, спокійні, потім виходить на арену отой тореадор! Такий статний хлопчина, оттакі плечі, а вишиванка в його! І теж такий степений, спокійний. А потім бугая пустили. От, куме, бугай так бугай! Здоровий, а роги як блищать! Стоїть, спокійний, тільки хвіст в його луп та луп А потім тореадор вийма комуняцький прапор - 6л@дь, таке почалося!!