Приколи нік повинен

Анекдот

Пацієнт приходе до психолога, і каже:
— Докторе, я зовсім не маю друзів. Може ти мені чимось допоможеш, опасистиј, плішивиј старигане?

Анекдот

Приходе програміст до книгозбірні:
— Де бібліотекар?
— В архіві.
— Розархівујте, будь ласка.

Анекдот

Малжонка:
— Я відчуваю, що з роками чоловіки все більше цікавляться мною!
Малжонок:
— Напевно, це лікарі?

Анекдот

Малжонка підходе до свого малжонка, що сидить за комп’ютером:
— Дај, я теж пограю хоч трішки.
— Послухај, мај сумління, у тебе хоч раз ганчірку попросив, коли ти підлогу миєш?

Анекдот

Маєш вищу освіту? Або навіть дві? Зроби домашнє завдання з школярем 4-го класу по сучасних підручниках — відчујся ідіјотом!

Анекдот

Јде суд. Суддя запитує:
— Ви знајомі з цією людиною?
Підсудниј:
— Ні, упевнениј, що ні!
Суддя:
— Так?! А чому тоді ця людина у вас в друзях на сајті?

Анекдот

Їдуть у машині бізнесмен, інженер і програміст. Тут з машиною щось трапляється і вона зупиняється. Інженер:
— Зараз двигун подивимося, відремонтуємо, хвилин за 40 далі поїдемо.
Бізнесмен:
— Та ну, зараз я друзям по стільниковому телефону подзвоню — вони нам нову машину сюди пригонять.
Програміст:
— А мо’ ми всі вијдемо з машини, потім знову завантажимося, і вона далі поїде?

Анекдот

Інститут, п’ята пара. Усі спудеї втомилися і просять викладача:
— Олегу Миколајовичу, ну, відпустіть, ми втомилися дуже.
— То, гаразд, коли цеј шматочок крејди закінчиться — тоді ј додому підемо.
Голос зі задньої парти:
— Нумо я јого зжеру!

Анекдот

Заходе чолов’яга до аптеки:
— Чи маєте банани?
— Ні. Тут, добродію, аптека ј бананів не бува.
Наступного дня знову ж він заходе до аптеки:
— Чи маєте банани?
— Та ні ж, тут аптека, тут лікі різні і таке інше.
Так повторюється протягом п’яти днів, замордованиј аптекар на великому ватмані великими літерами пише оголошення «БАНАНІВ НЕМА!!!». Заходе тој самиј чоловік, уважно чита оголошення, підходе до аптекаря і ображено каже:
— А, значить були банани!

Анекдот

Дівчина телефонує своєму парубкові:
— Привіт! Приходь до мене ввечері. Батько, щоправда, вдома, але він не піднімається з ліжка — учора дуже забив ногу.
— На жаль, наше побачення доведеться відкласти. Я теж лежу — мені страшенно болить те місце, об яке твіј батько забив ногу.