Поплакали, називається...

Каюся, сентиментальна. Можу під настрій поплакати над піснею душевною або фільмом хорошим. Думаю, я не одна така. Власне, про це й історія. Колись давно, коли тільки вийшов "Титанік", одна з продвинутих телекомпаній рідного міста "впєрєді планєти всєй" вирішила явити своїм глядачам його піратську версію раніше, ніж він у прокаті місцевому з’явився. Я тоді була молодша, розчулити мене було легше... Словом, я ще маму в компанію покликала. І наприкінці фільму подушки на дивані реально змокли через наші ридання.
Але продовження "титаноепопеї" було веселішим. Мама подружки тоді саме працювала в кінотеатрі. От і виникла ідея - сходити на оскароносне диво дівочою компанією, поридати на халяву. Сказано - зроблено. Пішли. З собою прихопили пиво, горішки... Культурні студентки універу, що й говорити...
Але біда не в тім, як то кажуть. Ми ж, пам’ятаєте, плакати йшли... Та коли Кейт Вінслет почала крутитися на одному пальчику й дивувати всіх талантами танцівниці, головний ідеолог "плачу ярославни" Наталя кинула: "То, певно, вона дірку й провертіла..." Типу - ось вона, причина загибелі мегалайнера. Але й це ще не все... Під час зворушливого такого моменту - типу польоту на носі корабля над морем пролунав іще один комент: "А таки "Титанік" через неї потонув... Худнути тра, дєвушка!" Це була остання крапля. Весь фільм ми проржали... Що цікаво, почали ржати сусіди. Півзалу реготалося під фінальні кадри. Аж-но білетерка зайшла з’ясувати, що відбувається.
Ні, ми таки реально проплакалися. Від сміху. Такий катарсис... Спасибі, товариш Кемерон!

Короткие анекдотыНемецкие сантехники мечтают просто менять краны. Девочка с брек...

Комментариев: 38

тогда просто не читайте мои... чувство юмора - оно ведь у всех разное :) удачки!

есть блоги, их никто не отменял ;)

дорогая анечка! есть люди, которм понятно мое чувство юмора. и право размещать кто, что и где захочет... я ведь вам советов не даю, не так ли? еще раз - удичи и хорошего настроения!

а у меня есть право заходить в приколы и поднимать своё настроение, а не читать всякую лабуду :[ а для вашего "понятного" чувства юмора, ещё раз повторюсь, есть БЛОГИ :( :(
Всего доброго :)

Як мало людям, часто, треба для щастя :) Хотіли виплакатись - виплакались, а вже -/+ не має особливого значення.
До речі, починалася стаття про сантименти і я планував добренько постраждати , а на остатку маємо моє глибоке розчарування і посмішку.
Не гарно так, авторе, людей обманювати... :[
:)

ну вибачайте :) щось сьогодні тільки те й роблю, що перепрошую

поржать в теплой компашке дорогого стоит)... а плакать лутше на самоте

ну, мы и поржали ;)