Уступітє мєсто

Загалом я баришня вихована. І мене мама з дитинства привчала поважати старість. Але іноді ця повага тяжко дається. Або - у складних ситуаціях - не дається взагалі. Різна буває старість, да.
Їду я нещодавно в тролейбусі. На одній із зупинок, коли він уже збирається зачинятися й відчалювати, помічаємо, що до нього сайгаком скаче бабулька. З чувальчиком на плечі. Просимо зачекати. Бабулька тим часом набирає швидкість і в тролейбус стрибає з такої відстані - легкоатлети відпочивають. Після чого гепає чувальчик на підлогу. Тролейбус злегка підстрибує. А далі бабулька (навіть не захекана) жалісно мовить: "Уступітє бабушкє мєсто!" Дай їй, Боже, здоровлячка, звичайно, і довгих років життя... Але я б той чувальчик не те що бігцем - просто нести довго навряд чи з могла б. Старості ріспєкт )))

Комментариев: 63

Мариночка ! Мил члвек ! Как говориться ... Марина, милый друг - из нас / с тобой / делают монстров и взаимных пугал, ты не находишь, А ? А, ведь, всё очень просто ... Смотря, как это всё воспринимать ... Жду твоего приезда, нашего знакомства и, конечно же - долгих лет счястья и любви - Всем Нам ! :);):-**rose*

от шо правда то правда!бабульки имеют советскую закалку.ибо сам не одократно наблюдал картину.бабуля на вид дряхленькая еле ползёт.идут два паренька лет 20 25.она их просит помочь накинуть на плечо чувальчик.и подаёт одной рукой даже не согнувшись.паренёк видя что дряхленькая бабуля пхает ему одной рукой с важным видом берёт чувальчик и падает на колено вместе с чувальчиком.второй паренёк упал со смеху.я в стороне посмеялся до слёз какие же хилые ныне детки.тьфу срамота.а всё от того что не приучены к физкультуре.самому элементарному виду здоровья.не все конечно но много таких:(

во-во, и я ж об чем