KKsu! З розумінням ставлюсь до вашого коменту,адже знаю,що більшості людей правда не потрібна.Їм подобається жити у світі міфів і ілюзій,тому і настальгують за лімонадом на мульці замішаному,та лікарській ковбасі по 2,20.
Стосовно 1997-2013р,якщо маєте що написати,-пишіть,це буде корисно і повчально.Слід зрозуміти,- окрім хліба, людина потребує Волі і мусить, в першу чергу, вимагати Волю від можновладців,тоді і хліб з ковбасою буде.
Шануймось!
у каждого своё мнение.в силу своего возраста наверно,я запомнила только самое теплое тех времен.
Воли тебе, говоришь,"малувато"? Весь мир увидел, какую "волю" несёте на своих кийках с запада. Погромы, шовинизм, расизм, шкурное шароварничество вкупе с мечтой пойихати до Канади. Вот ваша воля. А "шануватися" с тем, кто только и мечтает сдёрнуть подале от родных смерек, вместо того, чтобы в родной хате порядок навести - не смогу.
Владе! Що ж ти злий такий? Після політзаннять мусив би в доброму гуморі бути. Нагадав ти мені зараз тещиного песика,Дан його звали.Якось пожалівся я Катерині Іванівні,так звуть тещу,-Чого Ви Дана,наче в тюрмі тримаєте?Цепок метр завдовжки і загорода метр на метр? У Вас же двір здоровий,пустіть його на волю. Загадково посмізнувшись,відкрила хвірточку.Вискочив Дан,побіг по-двору.Помітив кутки і вернувсь.Сів біля цепка і сидить.Дивиться тещі в очі,немов каже:-Надінь ошийник,тут біля будки і тарілки,мені краще.
До чого це я-Запитаєш? Відати хочу,чи здатен ти думкою ділитись, чи тільки ярлики, штамповані політруками, чіпляти.І останнє.Владе,різниця в поглядах на життя,не може бути причиною для сварки,або ненависті один до одного.Ми,всеж співвітчизники, обоє любим нашу Україну!
Шануймось!
А ты мне вдруг вспомнился, когда проходил я намедни возле приюта для бездомных собачек, выстроенного на эурогроши. Кастрируют их там, и на "волю" отпускают сердобольные гейропеизаторы. А тётка Катерина мудрая женщина, ибо знает, что "вольная" собака всю огородину вытопчет и поломает, а двор позасирает сплошь. Так что тут ещё вопрос, лучше ли пусть и тесного, но своего собственного кутка, где ты хозяин, необъятные и абсолютно чуждые "вольные" просторы.
Владе! Треба віддати належне тобі.Подібне я нещодавно спостерігав у Києві в Маріїнському гаю. Проходив я там якось поряд.Дивлюсь,а парк забором дивним обнесений,за ним люди у спецодягу,їх ще Беркутом звуть.Далі дивлюсь,начеб-то люди,правда дивакуваті якісь,похмурі.Спробував поспілкуватись,так ні,мало по морді не отримав:-Иди отсюда дядя-сердито послали вони мене.А колега мій хотів на камеру поспілкуватись,-схлопотав по-повній. Погомоніли люди три дні,посадили їх у вагони і повезли назад.І,щож ти думаєш,Владе? Так той Гай витоптали ті люди, пізнати неможна.Наче тисячі собак бігало по ньому,отак загадили.Тільки не знаю, кастровані вони
були,чи ні? Задумався я,а може правда твоя.Нехай сидять собі по будках у загороді,наче собаки,світу білого не видячи,їдять пайку,гадять під себе.Зате город ..
Ну здрасьте... А как красиво начиналось... Титонька Катерина Петривна, бидолашный собака та протчее))) И вдруг вместо умозрительных построений "чистого разума" - реалии суровой киевской жизни... травку в парке потоптали... При таких раскладах вынужден прервать наш диалог, ибо отвлекает меня очень от исследования вопроса "а есть ли жизнь за Бояркой???"
Комментариев: 77