Владе! Жаль. Приємно було спілкуватись.Знаєш, ти чимось схожий на моїх дітей. Десь у класі 7-8 я пробував з ними говорити про майбутнє,про вибір професії,роботу і навчання.Так вони,щоб я відстав від них, казали:- Тату! у мене зараз так голова болить, може, іншим разом поговорим? Поїхали на футбол!- знали,що поїду у відрядження надовго. Ну,та нічого,вже тепер дорослі.Вивчились,працюють. Правда жаліються,що дуже потакав їм,кажуть,що міг і раніше на шлях істинний поставити.Я тільки посміхаюсь,адже вони не розуміють, всьому свій час. На дереві і то, плоди не одночасно достигають.
Владе! А може і у нас між людьми в Україні,як з тим деревом? А може і садівник не тямить,який плід зелений,а який стиглий?
Успіху в дослідженнях.Ти не розчаруєшся,у Боярці є життя, за Донецьком теж.
Шануймось брате!
Комментариев: 77