Приколи

Уберите с порносайтов Рекламы сегарет и пива! Туда ж дети лазят!

В кабинет к прокурору приводят маленького мальчика. Прокурор умиляется:
- Ой, кто к нам пришел...
- Кто бабушку убил, - спокойно отвечает малыш.

Семья приходит в ресторан. Поели, отец расплачивается, а мать говорит официанту:
– Вы не против, если возьмем остатки домой, для собаки?
– Да, конечно, пожалуйста!
Дети, хором:
– Ура! Нам купят собаку!

ІНТЕЛІГЕНТНА РОЗМОВА

Як це добре, громадяни,
Мати грамотних дітей!
— Яких знаєш писателів? —
Пита сина Ялисей.
— Пушкін.
— Далі.
— Гоголь.
— Далі.
— Горький, Мамін-Сибіряк.
— Далі, синку.
— Достоєвський.
Лев Толстой, Гюго, Бальзак.—
Ялисей зрадів: — Прекрасно!
Ось ми й вияснили так,
Що на вулиці Толстого
Я в пивній забув піджак.

ТАЄМНИЦЯ МОЗКУ

Кличе хлопець:
— Чуєш, татку!
— Чого тобі синку?
— Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку.
На картинці людський мозок. Череп ніби знятий...
Так чого в людини мозок геть увесь пом'ятий? —
Батько глянув, посміхнувся:
— Тут ясна картина.
Як народиться, синочку, на цей світ людина,
То вправляють і вправляють їй «мозга» потрошку,
Доки стане в неї мозок схожим на гармошку.

АРКАШИН ПАПАША

Учителька в другім класі хлопчика питає:
— Скільки татко твій за місяць грошей заробляє?
— Вісімдесят карбованців,— відповів Аркаша.
— А як ділить між собою їх родина ваша?
— Чотириста лишається в кишені папаші,
А останні чотириста дає він мамаші.—
Учителька похитала сумно головою.
— Ой, голубчику Аркашо, лишенько з тобою.
Не чотириста, а сорок, ти сказав дурницю.
Арифметики не знаєш, ставлю одиницю.
— Арифметику я знаю,—відрубав Аркаша.—
То ви якраз не знаєте, який наш папаша.

ПЕРШИЙ ЛИСТ
Петя Коржик, той, що ходить до другого класу,
Листа в село накарлякав дядькові Панасу:
«Добрий день вам, дядьку її тітко! Я ходжу до школи
І чув, що ви на тім тижні свиню закололи.
Ми вас просимо у гості, татко, я і мати,
І всі разом на вокзалі будем зустрічати.
Я вас перший на пероні між людьми побачу:
Держіть в руках банку смальцю і ногу свинячу».

ХАРЯ
Баба сердиться на внука: — Таке оглашенне...
Харя, чуєш,,повернися! Харя, йди до мене! —
Біля баби зупинився молодий мужчина.
— Що за слово? Що за харя? Це ж мала дитина.—
Баба з місця підхопилась: — Причепились даром.
Я ж не винна, що хлопчину назвали Ерхаром.