Анекдот до теми:

Єврей сидить в черзі у "відділі віз та реєстрації" й бурмоче:
- Був фараон і були євреї, фараона давно немає, а євреї живі. Була інквізиція і були євреї. Інквізиції давно немає, а євреї живі. Був Гітлер і були євреї. Гітлера давно немає, а євреї живі. Є більшовики і є євреї.
Тут повз нього проходить офіцер КДБ "в штатському" і запитує:
- Що Ви, Рабінович, бурмочете?
Єврей відповів:
- Та нічого, товариш майор, просто євреї вийшли в чвертьфінал.

P.S. Як видно з цього "історичного відступу", наполегливість часто винагороджується...

Р.P.S. Це фото якось не вт...

Поїхав хлопець кататися на велосипеді. Повертається додому на «крутому» джипі. Батько й мати шоковані:
— Де взяв? Хочеш підвести нас під суд? Ти хоч знаєш, скільки така «цяцька» коштує? Та всіх наших статків не вистачить, щоб розплатитися!
— Не панікуйте! Цю машину я купив.
— Як? За які гроші?
— Проїжджав я повз ген оту садибу. Вийшла з нього тітонька й каже: «Хлопчику, чого ти їздиш на велосипеді? Ось купи в мене джип за п’ять гривень». А в мене якраз були ті п’ять гривень, що ви мені на морозиво дали. Я й купив.
Побігли батько й мати до тієї тітоньки:
— Це ви нашому синові авто прод...

Сім'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає...

P.S. Подібну "творчість" дуже рідко можна побачити, тож і вирішив, що вона може бути цікавою.

- Чуєте, як добре вона дзвенить. Майже так само, як й інші монети. Можна побожитися, що вона золота. Я попався на ній сьогодні вранці, так само, як попався, за його словами, крамар, який мені її вручив. У неї немає потрібної ваги, мені здається; але вона блищить і дзвенить майже зовсім як справжня, зовні вона позолочена, так що коштує все ж дещо більше за два су, але вона скляна. Після довгого вживання вона стане прозорою. Ні, ні, не тріть: ви мені знеціните її. І зараз вона вже просвічується.

Андре Жид

Хабарники повинні тремтіти, якщо вони накрали лише стільки, скільки потрібно для них самих. Коли ж вони награбували досить для того, щоб поділитися з іншими, то їм нічого більше боятися.

Марк Тулій Цицерон

У Спарті дрібна крадіжка була в пошані, тому що усе багатство було громадським, але з тієї миті, як ви встановлюєте твоє і моє, для вас стає неможливим розглядати крадійство інакше, як антигромадське діяння, а отже, і як несправедливе.

Вольтер

Багатий не той, у кого всього багато, а той, у кого мало, але вистачає на багато чого.

Веселін Георгієв

Зілля для загартовування з доопрацюванням ряду обмежень стало зрештою предметом жвавої торгівлі між Чурихом і суміжними державами, неабияк поповнивши скарбницю піднесених некромантів. І дуже вчасно, бо в дослідженнях настав дорогий період зілля, призначеного для вживання всередину.
Всі три вежі наскрізь просмерділися нектаром, амброзією, сомою, аквавітою, бальзамом «Перцар», «spiritus aeternitas» та іншими дорогоцінними рідинами. Добровольці накачувалися зіллям, що обіцяло життя вічне, по саму зав'язку, п'яні вешталися по лабораторіях, виконували народні танці, били вази й посуд, чіплялися...

Мати розповідає дитині казку:
- Жила-була Баба-Яга. Одного разу вона пішла у ліс за грибами. Але в неї занедужали ноги, закрутилася голова. Сіла Баба-Яга відпочити на пеньок, а тут, відкіля не візьмися - вовк. Схопив і з'їв Бабу-Ягу
- А хвороби куди поділися? - запитує дитина.
- Із хворобами з'їв.

Що станеться, якщо на ім'я кинуть тінь,
А тінь назвати іменем якимось?
Чи є зв'язок між іменем і тінню?
Гри випадку лякаюче плетіння
Ввижається мені в поняттях неживих,
Що жити хочуть неодмінно...

І тінь за хазяїном містом біжить,
По імені кличе: "Агов! Стережись!
Не треба!" Але це ім'я без буття
Мені не знайоме.
_________________
З книги Генрі Лайона Олді "Обитель героїв".