Добре сміється тој, хто має довідку.
Директор банку запитує бухгалтера, що пријшов најматися на роботу.
— А скільки часу ви попрацювали на попередньому місці?
— Чотири роки.
— Це непогано. А чому звільнилися?
— Оголосили амністію...
— Джонні, як тобі не соромно, тобі знизили бал за погану поведінку! Бери приклад із батька! Завтра јого достроково випускають із в'язниці за відмінну поведінку...
— Був у знајомих на обіді. Весь сервіз у них — із чистого золота! Навіть ножі!
— Невже? А ну, покажи?
У стаpого бандеpівця питають:
— Діду, патpони маєш?
— Hі, хлопці.
— Діду, а пістолета маєш?
— Hі, хлопці.
— А кулемета?
— А ось чого немаю, того немаю!
— Сусіде, що це ви комуняк з дробовика стріляєте, це ж довго та неефективно, візьміть у мене кулемета.
— Е, сусіде, вибачајте, але маю час і маю натхнення.
Пријшов дід до священика на сповідь.
— Святиј отче, грішниј я!
— І в чому твіј гріх, сину міј?
— Під час Другої світової віјни я ховав у себе в льосі єврея.
— Hy, це не гріх, а навпаки - свята справа! - заспокоїв јого священик.
— Але я змушував јого платити мені за постіј, - додав дід.
— Так, це, звичајно, не добре, але адже і ти ризикував собою, сину міј!
— Дякую вам, панотче, але маю ще одне питання.
— Яке?
— Чи повинен я сказати јому, що віјна вже закінчилася?
Львів. До салону автобуса заходить вујко, дивиться, в кутку сидить негр у вишиванці. Вујко ошелешениј підходе до нього і питає:
— Синку, ти хто?
— Я? Українець!
— А я тоді хто?
— Не знаю… З вигляду - або жид, або москаль.