Володимир Ілліч, до вас ходоки!
— Так, а що вони принесли, батечку?
— Свіжої рибки.
— А йшли вони скільки?
— Два тижні.
— Дітям, все дітям.

Втомлений батько повернувся додому після нічної робочої зміни.
Вдома купа дітей, які потребують пограти з ними.
— Добре, давайте грати в мавзолей, де я буду Леніним, а ви — вартовими.

Сталін розглядає різні проекти пам'ятника Пушкіну. Проект перший: Пушкін читає Байрона. — Це історично вірно, але неправильно політично: де генеральна лінія? Проект другий: Пушкін читає Сталіна. — Це вірно політично, але невірно історично: під час Пушкіна товариш Сталін ще не писав книг. Історично і політично вірним виявився третій проект: Сталін читає Пушкіна. Коли ж пам'ятник відкрили, побачили: Сталін читає Сталіна.

На могилу Сталіна поклали вінок: «Посмертно репресованому від посмертно реабілітованих».

Троє в Гулагу розповідають, кого за що посадили. Перший:
— Я на п'ять хвилин запізнився на роботу, і мене звинуватили в саботажі. Другий:
— А я, навпаки, прийшов на п'ять хвилин раніше, і мене звинуватили в шпигунстві.
Третій:
— А я прийшов вчасно, і мене звинуватили в підриві радянської економіки шляхом придбання годинника в капіталістичній країні.

Послали селяни одного мужика до Сталіна дізнатися, що ж це таке «п'ятирічка». Сталін каже мужикові:
— Бачиш, автомобіль їде?
— Бачу.
— А в кінці п'ятирічки вони будуть їхати один за одним, один за одним. А ось бачиш, трактор їде?
— Бачу.
— А в кінці п'ятирічки вони теж будуть — один за одним, один за одним.
Повернувся мужик в село, зібралися всі, він розповідає:
— Бачите, жебрак йде?
— Бачимо.
— А в кінці п'ятирічки вони будуть — один за одним, один за одним. А он бачите, що небіжчика несуть?
— Бачимо.
— А в кінці п'ятирічки буде — один за одним, один за одним.

Одного разу під час обговорення хлібопоставок, на початку 30-х років, секретар однієї з областей пожартував, кажучи про те, що область не може поставити більше зерна:
— Як кажуть французи, навіть найпрекрасніша жінка не може дати більше того, що у неї є.
Сталін поправив:
— Але вона може дати двічі.

Довірливі багатими не бувають.

Захочеш бути людиною - люди не дадуть!

Йде мурашка по лісу. Назустріч - ящірка. Мурашка, здивовано:
- Ой, а ти хто?
- Я динозавр.
- Так ви ж вимерли!
- Брешуть. Хворіли ми.